Дорога до себе розпочинається із дослідження себе, прийняття та удосконалення!

Всі 6 днів йога-фесту моя дорога до себе розпочиналася о 6:45 із сходинок до конференц залу. Там на мене чекали зустрічі з людьми, які зрозуміли себе, дослідили свої глибини. Вони  щедро ділились своїми перлинами – знаннями з йоги.

Кожний новий майстер – це інший погляд, інше бачення цього союзу YOGA: тіло, розум, дух, душа…

Кожний новий майстер – це нові мої відчуття при чому, як на рівні фізичному – дізнаєшся про ті частини тіла, які раніше не помічав в собі, так і на рівні ментальному – вслухаючись в спів мантр майстра, розум підхоплював їх і закручував у такий собі ментальний, веселий танок!

Для мене ще залишається питанням: “Хто з майстрів найбільше вразив мене?”. Але нового і цінного почула й дізналась багато! Тепер свідомість це намагається опанувати, переварити та запакувати в файли, для подальшого збереження та використання.

Тому, заявляю – вразили ВСІ, але кожен по-своєму!

Кожний з них заповнив ту частинку мене, яку я сама не змогла, або ще не встигла усвідомити.
“Хто я ?” – ці слова Андрія Дідика повертаються до мене знову і знову. Кожен мій новий день зараз я розпочинаю із медитації, задаючись цим питанням. І мені приходять відповіді на протязі дня. Вони такі цікаві, такі різні і не завжди прості. Відповіді у вигляді реакцій моїх рідних,  близьких, оточення. Кожного разу я розумію, що я – це енергія, а енергія – це любов.

Будучи активною і багатофункціональною по життю, для мене було важко всидіти і 10 хвилин на одному місці. По приїзді з фестивалю я не помічаю, як легко сиджу годину в медитації. І медитація трапляється зі мною… Дякую майстру за ініціацію. Саме так це відбулось у мене на майстеркласі у Андрія Дідика: ” Чому потрібне питання “Хто я?”, “Чому це головне питання і чи є відповідь?”

Ми так багато часу і своєї життєвої енергії витрачаємо на протистояння, боротьбу, опір, відсовуючи зміни кудись далеко, а потрібно просто любити і радіти життю. Дякувати за все, що прийшло, чим винагородили.

І мій вибір свідомо знаходитись в потоці життя, любові, вдячності. Я вибираю ЙОГУ.

Автор – Таїса Захарчук

Цього року вперше поїхала на фестиваль тільки як майстер, без додаткових обов’язків та завдань. І змогла оцінити його більш детально. В силу свого стилю життя, я часто мандрую по різних фестивалях та семінарах/ретритах. Для чого?

Спершу навчання — дивитись чим живуть йоги у світі, які є нові та цікаві “фішечки”. Адже у кожного вчителя є свій досвід, своє розуміння йоги. І ті масиви інформації, які ми набираємо для розвитку, дуже гарно можуть розфасуватися по поличках на таких фестивалях, де є доступ до різних майстрів. Тоді щось раніше незрозуміле, складається в красивий пазл-картинку і практика виходить на новий рівень.

Потім — заради спілкування з друзями та обміну досвідом. Спілкуючись з майстрами йога-практики та навіть більше, просто перебуваючи в колі націлених на саморозвиток людей, ми отримуємо не просто знання з чужих рук, а вчимося знаходити і відкривати ресурси в собі. Вчитися “з себе”.

Цього року я отримала величезне задоволення від усього:

Місце — чарівність Карпат неможливо передати словами.

Погода — цей вересень, мабуть, був особливо літнім, а ранкові тумани додавали магії.

Оточення — це кайф від того, що ти посміхаєшся людям і натомість отримуєш також теплу посмішку.

Майстри, серед яких уже багато друзів і знайомих. І бачити їх в одному місці — щастя.

Учасники, декого з них я пам’ятаю ще з першого фестивалю, що проходив у Буковелі.

Кому можу порадити взяти участь у CYF?

🔺В першу чергу новачкам. Так-так! Якщо ви тільки націлились на вивчення йоги, то фестиваль познайомить вас з різними напрямками, адже ця наука дуже багатогранна (хоча мета її одна). Можливо, ви знайдете свого гуру — вчителя, пояснення якого ляжуть в душу найбільше.

🔺Тим, хто уже займається і хоче поглибити свою практику, а також відкорегувати її. Бо практикуючи самостійно, ми дуууже часто напрацьовуємо чимало помилок (мозок хитрий, він часто робить не так як треба, а як легше:))

🔺Тим, хто хоче завести нові знайомства.

Адже, де ще шукати нових друзів за інтересами, як не на таких заходах, куди з’їжджаються люди з усіх куточків країни.

Так як я сама вела класи йоги, то потрапити на багато інших я не змогла фізично, але декілька занять таки відвідала. Заняття у Віталія Шакірова та Равіндера, які не дають закиснути ні голові, ні тілу і заставляють організм вилазити за звичні рамки та напрацьовувати нові навички володіння тушкою, а також “вмикають” голову на потрібну хвилю — коли відповіді на більшість питань можна знайти в дуже простий спосіб — просто сісти, закрити рота, розслабити очі і подумати, а все що треба, відповіді на питання, уже є всередині нас. Варто лише прислухатися.

Скільки разів я була уже у цих майстрів, кожного разу вони дають щось нове. Велике дякую організаторам, що запрошують їх на фестиваль.

Чим CYF мені приємно відрізняється з поміж інших — зібраністю та сконцентрованістю. Приємно спостерігати за тим, з яким ентузіазмом люди згуртованими купками та поодинці зосереджено пересуваються з одного класу на інший. Можливо це гори так впливають?)

Отже, фестиваль пропонує вибір і дає можливість для саморозвитку. Чи варто ними користуватися — однозначно!

Дякую. Ом Намах Шивайя

Автор — Наталя Салітра.

Я була на феcтивалі вперше, як тільки зробила крок на територію еко-курорту «Izki», мене здивувала атмоcфера добра, любові і духовності, адже в звичайному житті таке рідко зустрінеш… Відразу зрозуміло cколько cил і уваги було вкладено в організацію фестивалю. Це видно у вcьому, видно, що працюєте від Cерця і пропонуєте нам вcе найкраще, що у Вас є… Дуже добре вcе продумано, до дрібниць. Дякую команді організаторів за це!

Дуже складно щось виділити, адже будь-який момент на цьому фестивалі був напрочуд чарівний. Для мене були корисні всі лекції і практичні заняття, які я змогла відвідати, а намагалася я відвідувати всі по макcимуму.
Але все ж окрема вдячність Равіндеру Джангра: вдячна місцю і часу за можливість отримати знання від такого Майстра і побувати з ним в одному енергетичному полі…

Дивним чином знаходилися відповіді на багато запитань…

Під час практики був повний зал учасників, але, я впевнена, що кожен, хто хотів, відчув персональний потік уваги, яким ділився майстер Равіндер. Дякую за безцінні знання, якими Ви ділитеся з нами!

Ще хотілося б відзначити лекції Дарини Стамбуляк. Виявляється, астрологія і нумерологія дуже цікаві науки, занурення в які, дає пояснення тому, що відбувається в житті. Інтерес в цих напрямках дає величезну допомогу в самопізнанні.
Так само для мене корисними і новими були знання про Аюрведу. Ніколи раніше так не заглиблювалася в цю тему, але тепер багато чого зрозуміла для себе. Спасибі всім майстрам, кожен з Вас говорив щось на цей рахунок і дійсно відкривав очі на важливе…

Загалом, щоб я не говорила, це не можливо передати Cловами! Це все потрібно відчути. Тим більше, кожен отримує на цьому заході те, що йому необхідно в той період життя. У кожного учасника феcтивалю є можливість знайти свій формат і зробити свої відкриття.

Дякую велике команді організаторів за високий професіоналізм, прекрасне відношення і позитив. Те, що Ви робите, дуже важливо для нас…
З нетерпінням чекаю наступного року… До зустрічі на Carpathian Yoga Fest 2021. Ом намах Шівайя.
З Любов’ю Форкерт Єлизавета.

Хочу поділитись своєю історією знайомства з тобою. Сказати, що мені сподобалось – нічого не сказати. Я їхала на фестиваль, а вийшов ретрит, де десятки разів

я відчувала мурашки по спині, спостерігаючи, як розширюється моя картина світу.

Щодня мене вчили довіряти та з вдячністю приймати, що так можна. А можна ось як:

Можна самій зірватись у Карпати з рюкзаком вагою на 40% від власної.
Можна жити одній у наметі, спати у куртці і двох штанях. І щоб вогкість та холод зникали від посмішок учасників фесту на ранкових практиках.
Можна постояти на цвяхах, коли козаки, які показують надлюдське, під час виступу питають: “Хто хоче спробувати?”.

Можна ходити по вугіллю і обпалити на третій раз стопу так, щоб кожен крок давався крізь біль. І жартувати над собою: приїхала на йога-фест у гори, а так і не спробую ні йоги, ні в гори не сходжу.
Можна наступного дня видертись на практику йоги на саму маківку гори, далі – їсти ожину в ліску і, затамувавши подих, спостерігати за отарою, і щоб сльози бігли, але вже від краси.

Можна навіть не задавати питання у голос – просто думаєш і вчитель відповідає на нього. Або потрапляєш на потрібну практику.
Можна спокійно прожити тиждень, коли телефон неочікувано назавжди перестав вмикатись і завжди вчасно приходити на чергування, і зустрічати потрібних людей, і без ліхтарика вночі теж можна. А ще можна без телефону поселитись у крутому хостелі, зустрітись з друзями та фантастично провести час у Львові та й до Дніпра доїхати.
Можна знайти чорниці і їсти їх з куща, коли всі переконують, що вони навкруги вже всі визбирані/закінчились, а для тебе гори й чорниці неподільні.
Можна піти з практики бо тобі стало холодно і незатишно (моя особиста перемога). А ще можна навіть пропустити практику, просто посидіти і лузгати насіння. (Ой-ой, де ж моя славнозвісна ефективність?).
Можна йти спати, коли хочеться, а не коли розійдеться народ біля багаття.
Можна грати разом з сотнею барабанів, свідомо насолоджуючись, але не втрачаючи голову.
Можна піти у малесеньку розвідку в село у пошуках їжі і потрапити на авто-екскурсію у чудовій компанії, повернувшись з омріяними соковитими фруктами.
Можна ненароком побувати у іншій реальності на чайній церемонії.

Можна собі спокійно йти і насолоджуватись морозивом після прогулянки в горах і випадково взяти участь у тестування екстрім-парку.
Можна лежати і дивитись на зорі, слухаючи вірші.
Можна милуватись конями у густому тумані.
Можна торкнутись хмар, танцюючи.
Можна спостерігати, як кожна халепа перетворюється у щось чарівне.

Бережу і ціную кожен момент.
Дякую, Carpathian Yoga Fest! Дякую людям CYF2020 – організаторам, вчителям, волонтерам, учасникам! Ви неймовірні!

З нетерпінням чекаю на зустріч наступного року. Вже ваша Юля А

Автор – Juli Verda

Я навмисно почекала поки пройде тиждень (трохи більше) з дня закінчення CYF️, щоб емоції трохи вляглися і залишився особливо приємний після смак, яким захочеться поділитися. Адже це так смачно, смакувати спогади вже перебуваючи вдома у звичній обстановці, особливо напередодні швидкого похолодання…

Який же був фестиваль?! Перші думки, які приходять в голову, це те, що ТАК, він був іншим. Він був особливим, зовсім не схожим на попередні (до речі, це був мій третій CYF) … але я ціную, коли по-іншому, коли не так, як очікуєш. А це ще раз підтверджує, що один раз побувати на фесті недостатньо.

 Це були абсолютно нові емоції, зовсім інше ставлення до практик і тічерів…

Тут головне не ставлення, звичайно ж гарне, але тут включилася швидше моя готовність почути більше, але про все по порядку.

Перше, що 100% не зможе залишити байдужим – це звичайно ж місце. Ізки – це ONE LOVE, а в цьому році ще й так пощастило з погодою, було так тепло і привітно… Що ще потрібно південній душі (я з Херсона)?! Ніяких дощів, тільки блакитне небо, свіже повітря, пухнасті зелені вершини, освіжаючий ранковий туман, який підсвічував вранці кожну павутинку, кожну травинку особливим шармом… Ізки для мене тепер однозначно місце сили. В такому місці практики зовсім інші, створюється відчуття, що ми, всі, хто приїхав на фестиваль, створюємо своє унікальне поле, в якому всі спілкуються, дізнаються нове, практикують.

Щодо практик, в цьому році я дозволила серцю вибирати заняття або лекцію, на яку варто сходити, повністю відключивши розум… ось просто куди притягнувся погляд в розкладі… і повинна визнати, що моє серце жодного разу не помилилося.

Я з великою любов’ю ставлюся до ранкових занять, тому мене однозначно підкорили Gala Sara та Юрій Шкільов (акройога) – подача на високому рівні; Андрій Дідик – це був вогонь у погляді на практику йоги, роботу тіла, абсолютно новий, але такий цікавий досвід. Також дякую Равіндеру Джангра за цікаві фішечки для особистої практики.

Не менш цінними були і денні класи від Віталія Шакірова, Анатолія Зенченко, Валентини Малиновської, Sati Mata, Людмили Юрченко (Шива Ната – це любов!). Дякую кожному, це було по-справжньому! У кожного на занятті отримала гвинтик, якого не встачало для особистої практики, для методики викладання, емоції, стан… Дякую.

Ще неймовірно було на барабанах у Теймураза Гогітідзе. Ось це драйв і вогонь, позитив і енергія. На такому заході потрібно тільки бути присутнім, жодне відео не передасть атмосфери.

Особливо тепло хотілося б відгукнутися про заняття Sati Mata. Це виявилося тим, заради чого моя душа, мабуть, і привела мене на практику. Це було про неймовірну дихальну практику, про отримання благословення від мами і тата, про те, що значить бути собою, як важливо познайомитися з собою справжнім, навіть якщо всередині багато негативу. Про емоції, медитації, про уподобання… Здавалося про все! Було приємно знаходитися просто в полі Саті Мата – душевно, тихо, спокійно і мирно. Це стало гарною завершальною крапкою в останній день фестивалю, це підсумувало стан, зібрало все воєдино і перетворилося в світло.

Дякую безмірно! І ще дуже хочу подякувати всім організаторам, усім причетним до того, щоб фестиваль відбувся і пройшов успішно! Ви даєте багатьом людям можливість розвиватися, а це величезний плюсик в карму!

Обіймаю кожного, хто був! І сподіваюся, до зустрічі в наступному році!

Автор – Анастасія Левкун

Цьогоріч відвідала Carpathian Yoga Fest вперше

Вагання були до самого придбання квитка, а це сталося за тиждень до початку фесту – все через негативний досвід взаємодії з подібним заходом та його організаторами. Відверто, не мала жодних очікувань та прагнень потрапити до конкретного викладача, оскільки вже маю Вчителя та Школу, згідно методики якої будую власну практику. Обирала її більше 10 років, але, все ж таки, моя прискіпливість була задоволена, а практика вклалася в адекватну біомеханіку, фізіологію та анатомію людського тіла. Тому їхала на CYF з метою подивитися на організаторські моменти (робила йога-фестиваль у рідному місті у 2019 році, а у 2020, за тиждень до проведення, почався карантин) та можливості кращої монетизації своїх знань та вмінь.

Спочатку загальні враження:

Приємно порадував рівень організації та взаємодії організаторів з відвідувачами – все дуже чітко та дисципліновано, «по-господарськи». Дружня атмосфера та правильна (у моєму розумінні) аудиторія – знову ж повторюся, що дуже є з чим порівняти. Хороша локація та умови проживання (на іншому фестивалі винаймала готель окремо, оскільки треш-умови запропонованого житла геть зовсім не підходили).

А тепер перейду до класів та викладачів:

Постійно бентежив вибір: куди піти? Практично щодня по часу співпадали теми у різних залах, куди хотілося потрапити. Роздвоїтися не вийшло.

Отже, відкрила фестиваль о 6:00 7 вересня, у понеділок, практикою Energy Yoga з Оленою Лазаревою на озері. Це мегапозитивний тічер-веселун 🙂 Влучні фрази, які якнайкраще ілюструють стан в асані, купа жартів та веселощів, а головне – Стан, як основна характеристика правильної практики, до якої б школи вона не належала. І він – Стан – був… Виходячи з дому ще при світлі місяця, зустріли світанок у тумані над озером та налаштувалися на атмосферу фестивалю. На наступні практики Олени не потрапила – ходили до світанку на Боржаву збирати ісландський мох…

А далі була Аюрведа…

Аюрведою цікавлюся давненько, а прицільніше звернула на неї увагу у 2014 році, коли потрапила на заняття зі своєї улюбленої йоги. На ранкові лекції з Аюрведи мала намір потрапити з самого початку, тим більше, що хороший знайомий з  Рівного, який має аюрведичну лавку, рекомендував Юрія Михайловича, як піонера Аюрведи в Україні.

Мене завжди вражає рівень викладацької майстерності людей, пов’язаних з Аюрведою. Спокійні вивірені інтонації, зрозуміла та логічна думка, жодної «води» та зайвої інформації – уся структура лекції легка та граційна, знання проникають глибоко на підкорку та проростають там власним досвідом та розумінням. Пояснити складне та невідоме простими словами – ось справжня педагогічна майстерність! Це все цілковито характеризує Юрія Михайловича Авраменко.

До Юрія Михайловича потрапила на 2 лекції (ото вже цей вибір!): «Аюрведа та жіноче здоров’я» і «Виникнення та формування хвороби». Маю повний конспект з обох, чіткий та зважений – це вже моя особиста навичка конспектувати лаконічно, не втрачаючи при тому «нити повествования». Отриману інформацію перечитуватиму ще не раз, допоки вона  не «стане моєю» та не перетвориться на досвід.

Тезиси, що найбільше вразили на лекції «Аюрведа та жіноче здоров’я»:

1) Аюрведу передав ріші (мудрецям) Індра (Цар богів) у 3 словах: Вата, Пітта, Капха – принципи функціонування Світобудови.

2) Принципи функціонування Світобудови або Закони Природи:

Вата (комунікація, рух управляються Ватою – Закон руху в європейській традиції) – легкий закон;
Пітта (трансформація, метаболізм – гормональний фон… – Закон трансформації) – середній закон;
Капха (м’язи, зв’язки, сухожилля – структура – Закон структурності) – важкий/грубий закон.
3) Stri – sanskrit «жінка»:

Sa – саттва (стійкість, доброта, самоконтроль, благочестивість);
Ra – раджас (сміливість, норовливість, нерозважливість);
Ta – тамас (нерішучість, скромність).
Тобто, зважаючи на гуни, скромність виявляється не такою вже й праведною характеристикою жіночності. Виявляється у самій санскритській назві жінки, вже закладено баланс 3 якостей природи – гун!

Лекція «Виникнення та формування хвороби»:

Першопричина захворювання – Prajnaparadha – «Помилка Інтелекту» або ж «Порушення проти мудрості» (мається на увазі природної мудрості). Причин є дві: неправильний контакт органів чуття з об’єктами, які вони сприймають та неправильний контакт з часом (Кала парінама). Хвороба має 6 стадій розвитку, три з яких зовсім не проявляються на фізичному рівні.

Також вразила фраза:

«Чим більше звуків використовує людина у своєму мовленні, тим більш впорядкований розум.» – тобто, вивчення мов і використання їх на практиці, балансує та заспокоює.

Основний зроблений мною висновок: знання приходять завжди вчасно, а їх глибина та сутність розкриваються з практичним досвідом. А атмосфера, присутня на лекції, відповідала саме навчальному процесу у гуні благості – саттві – що якнайкраще сприяє засвоєнню нових знань та навичок. До речі, потрапила до Юрія Михайловича й на особисту консультацію 🙂

Майстер-класи з йоги, що співпадали по часу з лекціями з аюрведи і між якими доводилося обирати – це заняття Равіндера та Віталія Шакірова. У хронологічній послідовності розповім про обидва.

Про Равіндера Джангру та Віталія Шакірова

Про Равіндера Джангру розповіли сусіди по котеджу з таким захопленням, що я просто мусила піти на його клас. Неймовірна харизма та манера подання матеріалу захопили з першої секунди заняття. Зі щирою посмішкою Равіндер давав такі вправи та з такими коментарями, що мій мозок фізичного реабілітолога та остеопата вирішив перепочити та не втручатися. Хоча подекуди запропоновані до виконання положення загрожували наступним болем у попереку, який, на моє щире здивування, так і не настав. Суперово, харизматично та надзвичайно весело!
До речі, занотувала одну з послідовностей, запропонованих Равіндером Джангрою, і наразі використовую її замість ранкової пробіжки для розігріву тіла.

Фрази, які «довелося» записати:

• «Если вы отите успокоить девушку, дайте ей 5-10 упражнений и скандал will be last at home.» (це про ту славну розминку).
• «Надо любить падать – это тоже интересно. И не падать тоже надо любить!».
• «Лучше спрашивайте меня о том, что я могу дать.» (дуже дипломатичний вислів для невтручання в особисте життя).
• «В йогу приходят люди, которые себя уже хорошенько везде повредили».
• «Там, где есть дыхание и поза, нет наслаждения.» (про стан у мудрі).
• «Мудра – это полная тишина».
• «Сжимайте анус и всё будет хорошо!» (про роботу тіла у положенні).
• «В мудре вы никогда не заскучаете. В мудре вы находитесь сами с собой».

Що що, а сумно мені 200% не було 🙂 Висновок: ЗФП (загальна фізична підготовка) ще нікому не зашкодила і є невід’ємною частиною йоги. І цей параметр кожна школа та напрямок забезпечують у свій спосіб.

І нарешті Cat Shanti (Віталій Шакіров). Почула про нього вперше 2 роки назад від тренера, що працювала у мене. Через сприятливий збіг обставин (вона їздила на концерт БГ в Одесу) їй вдалося відвідати персональне заняття у Віталія. Те, якою ця дівчина від’їздила і якою приїхала, справило враження – різниця у стані була величезною. Плюс розповідь про саме заняття та її щирі емоції… Ось і поставила я собі в голові «галочку» – за нагоди потрапити до Шакірова на клас.

Така нагода з’явилася на Carpathian Yoga Fest. Перші враження були дивними (до того ж я знову розривалася між лекцією з Аюрведи та практикою), тому на деякий час втекла вниз на лекцію, а повернулася вже на початок практичної частини. Я обожнюю будь-які види руху, особливо коли це функціональне заняття, яке змушує координувати свої руки-ноги та якимось неймовірним чином синхронізувати чи асинхронізувати їхні дії. Маю 5-річний досвід роботи фітнес-тренером універсалом в одному з найкращих клубів міста, тому всілякі «різноманітності» у класах легко сприймаю та роблю граючись.

Отже, практична частина та музичний супровід зробили мій вечір та подарували саме той смачний стан глибокого спокою та рівноваги, заради якого практикую йогу, бігаю та займаюся бойовими мистецтвами. На наступне заняття я йшла вже «підготовленою»: добряче вигулявши себе у горах і «вихекавши» там усі думки, з відкритим сприйняттям та світлою головою я потрапила на наступний клас. Тут вже не було відчуття часу – все розчинилося у стані та практиці… Такий собі дзен-буддизм: простір без думок та суджень-оцінок.

Що мене вразило? Та абсолютно все: від інтерактиву викладача з аудиторією до самої практики, яка змусила включитися на повну!:)

Особливо порадував вислів:

«Воспринимать информацию напрямую – признак слабоумия. Сильный ум умеет адаптироваться».

Це нагадало навчання у Школі остеопатії, де всі викладачі з Санкт-Петербурга і перші кілька модулів проходили незмінно під гаслом – «Перекладіть з російської на російську». Цінним та логічним натяком на подальші дії після практики було: «Становитесь тише воды, ниже травы – дайте прорасти тому, что почувствовали». Так і після потужних семінарів з йоги нам рекомендували не ділитися враженнями з оточуючими, щоб не розсіяти оте дбайливо накопичене ще нестійке Щось, допоки воно не «проросло» в тобі власним досвідом.

Відгукнулася фраза: «На классы приходите на человека, а не на технику. Какой он? Что он?» У мене завжди був і є алгоритм вибору наставників у будь-яких сферах: я завжди точно знаю до кого і куди мені йти та спілкуватися, але ніколи не знаю чому саме – просто роблю і отримую правильний результат. Та й, власне кажучи, питання «Чому?» та «Навіщо?» у той момент у мене не виникає. Тому так само резонують слоган «Nike Just Do It» і назва книги Річарда Бренсона «Screw it, Let’s do it!».

З практичних порад-висловів: «Отрегулируйте режим дня и язык (то, что говорите)».

Висновок: на заняття до Cat Shanti потрапляти точно «без голови», щоб дарма не гаяти час на «вимкнення» думко-потоку, і тоді точно практика принесе максимальне задоволення!

Автор – Олександра Коблова

Моє життя не буде колишнім після цих чарівних 5 днів…

Сказати, що Карпатський йога фестиваль змінив моє життя — нічого не сказати. Може у когось ці 5 днів і пролетіли, але у мене вони тягнулися довго. У спогадах, ніби 2-3 місяці. Стільки подій, нової інформації, емоцій… Чарівні сходи сонця і чаруючі заходи. Навіть жодного разу не було дощу. Сама природа нам посміхалася!
Починаємо день мега-крутими заряджаючими практиками, а завершуємо зачаровуючим дух ходінням по вугіллі або містичними чашами і гонгами … Чари? Містика? — та не то слово 🙂 А лекції які!!! Ех! Не знала, куди більше хочу! На фесті було неміряно тієї інформації, яку я так давно шукала. Такої інформації точно на просторах інтернету в безкоштовному доступі не знайдеш!
Місцезнаходження фестивалю — ІДЕАЛЬНЕ! Я закохана в Ізки! Сидиш в конференц-залі, а за вікном стеляться карпатські зелені схили. Захват!
Організатори провели бездоганну роботу. Від початку й до кінця. Ще з того моменту, коли довелося допомогти дуже багатьом перенести квитки на наступний рік, організувати трансфер з різних міст, відповідати на сотні запитань … і аж до видачі сертифікатів.
А найголовніше — це АТМОСФЕРА, яку створюють люди!!! Це найнеймовірніше на фестивалі! Така величезна кількість усвідомлених людей в одному місці. Я відчувала ці потужні вібрації кожною клітинкою свого тіла … А на класах Андрія Дідика, Віталія Шакірова і Саті Мати мене зовсім розривало. Хочеться ще відзначити, що на сцені BASE були дуже гідні вчителі! (Це я так кажу не тому, що я теж була одна з них) Це я неодноразово чула від інших учасників, які приїхали не вперше.

Я, напевно, єдиний лох, хто не сфотографувався біля стендів на ярмарку Карпатського йога фестивалю 2020. У мене навіть немає жодного фото від фотографів, де я дивлюся в кадр. Це єдиний кадр-портретка. У мого МК з тайського масажу теж немає фото, тільки скріни з відео. Я майже не гуляла, не бачила всієї території еко-курорту Ізки. Але!

Я бачила визначних вчителів! У моїй голові тисячі чарівних кадрів, а в серці розцвіли квіти.

Майже весь час я проводила в Конференц-залі або в Лекторії. На класах на природі — танці, спів, медитативний живопис, на крутій акро-йозі — ніде я не була. Ще років зо два тому, я б ходила на всі більш «цікаві» класи (які, до речі, і знімають фотографи — а що знімати в лекторії??) Але я вже втомилася обкопувати всю пустелю … Я вибрала свою ямку і продовжую копати вглиб її. І таки за фестиваль я гарненько копнула.

Хочу виділити вчителів, які допомогли мені в цьому:

Андрій Дідик — допоміг скласти пазл «Хто я?» і зрозуміти, що не варто напружувати нічого, розуміти, розум занадто маленький, щоб осилити розуміння питань: «Хто я? Хто Бог? У чому сенс життя? т.д.» Тільки медитуючи ми можемо це відчути і прожити.

«Скільки завгодно вивчай цей водоспад, як він виник, властивості води… Можеш малювати картини такого водоспаду, писати про нього вірші … Все марно, спрага так і залишиться. Але варто тільки раз в цю воду увійти, випити її, доторкнутися… Хіба вам буде цікава картина? Адже є жива вода». — цю мудру думку я почула від Андрія Дідика на Карпатському йога фестивалі.

Хочу передати вам свій досвід походу на водоспад Шипіт. Перший день — прогулянка на гору Гимба. Ми довго спускалися уздовж гірської річки, яка перейшла в водоспад. Близько 2-х годин ми наситились потужною енергією вируючої води, лісового повітря, рідної землі і яскравого сонця. Це неможливо порівняти ні з якими картинами і просто нереально передати жодними фото, віршами … та хоч книгу пиши — це можна було тільки проживати і відчути. Але це ще не все! На другий день ми зважилися увійти в водоспад. І я згадала слова Андрія. Коли потік води ринув на мою спину, тремтіння пройшло по всьому тілу… Цих 5 хвилин під потоком могутнього водоспаду Шипіт навіть не можна порівняти з 2-ма годинами прогулянки біля нього.

Так і йогу, мистецтво життя, медитацію… неможливо осягнути через книги… Поринь в потік! Адже там жива вода!

Навіщо тобі ця зайва інформація? Одного разу відчувши її смак, тобі більше не буде цікава картина. Розумієте про що я?

Віталій Шакіров — дав близьке мені розуміння справжньої духовності: «Духовність — це бути тихим» і те, що без вчителя наше просування дуже повільне.
Саті Мата — подарувала відтепер улюблену мантру «Я є світло, я є любов, я є частинка тебе, Господи».
Анатолій Зенченко — дав знання, які я колись відкопала в собі за допомогою практики: «Важлива не гнучкість, а розуміння і повне усвідомлення роботи своїх м’язи».
Валентина Маліновська та Ігор Ткачов — вони мені просто дуже близькі по точності і докопування до суті. Щоб не відповідати «Тому, що так книга пише», а розуміти, де який м’яз задіяний, де які біологічні речовини виділяються… Загалом «вогонь».

Едуард Голяк — показав, на що здатне наше тіло, і як рухати прану через послідовність асан.
Ольга Римська — дала просто золоті знання про те, як влаштовувати йога-тури.
Авраменко Світлана — подарувала такі дорогі знання про аюрведою для очей і по Мармі.
Окремо хочу подякувати Івану Матковському і Дмитру Гілітусі за те, що стали моїми колегами і супутниками в подальшій роботі.
Ну і звичайно ж хочу подякувати організаторам Вікторії Синоверській і Андрію Кузнєцову.

Так — запитаєте ви, — що ж змінилося в моєму житті?

ВОНО РОЗПОЧАЛОСЯ! Почалося всередині мене. Воно більше не проходить повз, поки я живу життям інших. І більше не існує #яжейог #тижейог. Всі ми просто люди з червоною кров’ю. Я знайшла свого наставника — а це дорожче золота!

Дякую всім, хто хоч якось був причетний до цього фестивалю. Дякую Богові, що дав мені таку можливість бути частиною цього дива!

Автор — Наталья Артемчук