Від щирого серця, з любов’ю, дякую організаторам Карпатського фестивалю і всім-всім його учасникам за це чудовий, спільно проведений час, наповнений найпрекраснішими спогадами, посмішками, світлом, добром, щирістю і любов’ю! І особисто для мене, слово Любов — найбільш повно відображає атмосферу цієї чудової події.

Любов’ю просякнуте саме місце: величні гори, прозора свіжість небес, соковита зелень трави і дерев, чистота, гармонія і спокій. Сама матінка природа дбайливо обіймала і приймала нас.

Любов’ю були наповнені серця всіх учасників — шукачів знань і досвіду йоги. Доброзичлива атмосфера, взаємодопомога і взаєморозуміння, відкритість і щирість, сяючі радістю і щастям очі.

Щось особливе читалося у всіх присутніх — трепетне, рідне і близьке в кожному, абсолютно в кожному сяяла велична краса: краса душі і тіла, доброзичливість розуму.

З любов’ю і щирим бажанням поділитися своїм досвідом проводили свої майстер-класи всі майстри. Дуже важко виділити когось одного, комусь одному віддати пальму першості. Кожен з майстрів був по-своєму унікальним, не схожим ні на кого, кожен ділився частинкою себе і робив це щиро, з любов’ю! І це створило атмосферу унікальності моменту, адже кожен майстер-клас був особливим, таким, що запам’ятовується, значущим, корисним, цікавим.

І звичайно ж, з любов’ю чудовими організаторами був створений весь Фестиваль. Від початку до кінця! З любов’ю було підібрано місце Фестивалю, з любов’ю були відібрані майстри, з любов’ю і бажанням зробити цю подію унікальною, яскравою, незабутньою був організований весь Фестиваль! Від усіх, хто брав участь в організації, відчувалася щира турбота і підтримка, бажання зробити все якнайкраще! ️

Недарма символ Карпатського фестивалю — серце з йога-асан, вдало розміщений за сценою і світиться на всіх майстер-класах позаду майстрів. Тому як, цей символ найбільше відповідає тому, що було на Фестивалі 2020 і цей символ цілком гідний іменуватись Янтрою Карпатського фестивалю, на яку можна медитувати з відкритим серцем і відчувати резонанс.

Переповнена любов’ю, я повернулася додому з Карпатського фестивалю і продовжую дарувати всім оточуючим людям, усім, хто зустрічається мені на життєвому шляху — любов, радість, щастя, добро і гармонію. Дякую всім за це чудо, яке панувало в повітрі всі дні Фестивалю!

Карпатський фестиваль — це моя любов!

Намасте, всім вам, Улюблені. До нових зустрічей на Фестивалі в 2021 році. Створимо всі разом, в наступному році, ще раз цей оазис Йоги, Любові, Гармонії, Щастя, Добра і Краси!

Автор — Юрченко Людмила

Із задоволенням поділюся своїми враженнями від майстер-класів з пранаями та медитації Вікторії Колбас.

По-перше, я дуже вдячна їй за системний підхід в знаннях і в розумінні що до чого! Наприклад, я займалася пранаямами, але ці знання було вихвачено з контексту – там щось почула, там щось побачила, а Вікторія ділилася знаннями та практиками від маленького до більшого, від простого до найскладнішого. Із розумінням і увагою підходила до кожного, давала зворотний зв’язок і відповідала на запитання.

По-друге, дуже сподобалася енергетика Вікторії – все спокійно, затишно і досить конструктивно. На перших заняттях ми вчилися просто дихати (хтось зовсім не вмів цього робити правильно і Вікторія зібрала цих людей в окрему групку, пояснювала і показувала – що таке взагалі дихання і як правильно воно має відбуватися), ми дихали подовженні пранаями – в одних вдих довше за видих вдвічі, в інших – навпаки. Потім тренувалися тримати затримки і паузи, дихати різними ніздрями, а в останніх практиках ми все це міксували – було трошки складно спочатку, проте дуже цікаво.

Ну а акордом наших майстер-класів були співи мантр і медитація, вхід у потік і невагомість, коли ти поєднуєшся із звуком чи взагалі стаєш ним, а тебе самого зовсім не існує. Це як поєднання із цілим Всесвітом. Дуже цікавою виявилася легенда про появу Мантри, що перемагає смерть – Махамритьюнджая-мантра, яку на нам розповіла Вікторія. Історія про мудрого юного йога, чий життєвий шлях мав скінчитися в 16 років, але силою своєї Любові, Віри та Молитви він здобув собі вічне життя і молодість. За його відданість Шива подарував йому цю цілющу, дуже співочу і мелодійну мантру.

Ще дуже сподобалось, що основна частина занять проходила на галявинці з чудовим краєвидом на гори, конячок та овечок, під стрекотіння цикад і легенький шум вітру, і все виходило дуже Природно. Але апофеозом моїх вражень стала медитація в Конференц-Холі, коли ми лежачи у крузі, взялися за руки і співали мантру Ом: починав чоловік з низьким оксамитовим дуже співучим голосом, а потім приєднувалися один за одним ті, хто лежав правіше. Я лежала майже наприкінці того місця, звідки почався круг і мала змогу слухати, як народжувався, ріс, набирав обертів і підсилювався звук, як він набирав міцність і різнобарв’я кольорів, відтінків і нюансів.

В мене було враження, що це звучить якийсь надзвичайний музичний інструмент, якісь орган Всесвітнього масштабу. Потім звук дійшов до мене, я стала тим звуком і тим інструментом в руках Бога одночасно. Мене начебто не стало зовсім і, в той же час, я стала оцим всім – єдиним звуком з різнобарв’ям голосів. Я вже не відчувала ані своє тіло, ані моїх сусідів. Мене не було і я була всім одночасно. Те, про що пишуть і чого прагну – я відчувала! Це неймовірні враження, це не просто «качнути емоції», це наповниться всім і відчувати силу, спокій одночасно.

Я дуже вдячна Вікторії за цей цінний досвід для мене і за ці справжні почуття і стани, які я пережила під час цієї медитації. На останньому занятті ми складали мікси і індивідуальні пранаями і повернувшись до дому я маю свій і знаю чим я хочу і буду займатися!

З великою пошаною і подякою до Вікторії, всіх тічерів і організаторів Фесту!

Автор — Неревенько Оксана

Безлад навколо – симптом того, що нам бракує грамотних лідерів!

І Carpatian Yoga Fest – місце, де ми можемо здобути хоч трохи освіти в цій царині. Бо де ще ми можемо довідатись про фундаментальні закони, що керують Всесвітом, нашим тілом та розумом. Про це нам розповідали подружжя Абраменко і Олег Торгало, знайомлячи з принципами Аюрведи. Хотілось би більше почути про астрологічні закони, що є частиною такого знання.

Так – це навчання лідерів! Тому що, людина, наділена знанням, не може не бути лідером для інших.

На такому Фестивалі важливе не тільки те, що відбувається на сцені, але й поза нею. Ми спілкуємося, обмінюємося, ділимось. Всі ми повернемося додому і понесемо далі відчуте, почуте і зрозуміле.

Яким глибоким і важливим є тактильний досвід, можна відчути на сеансах тайського масажу від Івана і Наталії. Як глибоко можна пірнути в свою підсвідомість під звуки гонгів Сарахманів, хто зна? Медитативний живопис від Маргарити, можливо, допоміг комусь більше зрозуміти про себе. А фотокамера Юлії Пліндик підловлювала наші спонтанні реакції.

Цікавим, безумовно, був як досвід Равіндера, що ввібрав принципи йоги “з молоком матері”, як і Віталія Шакірова, що пізнавав їх в результаті зрілого досвіду буття.

Коли йога стала мейнстрімом, з’явилося маса його-подібних практик, а це породило пласт практикуючих з запитом “а що далі?” Люди будуть шукати Практик і Наставників, що дають якісні зміни, не тільки тіла.

На цьому Фестивалі ми можемо бодай спробувати “злізти з своєї дзвіниці” і зрозуміти (не обов’язково прийняти) іншу точку зору, чи підхід.

Пластичність розуму – це ефект хорошої практики. А скільки там ще блоків, ми могли зрозуміти на сеансах прощення Вікторії, вилізти з своєї мушлі нам допомагали “коридори обнімашок”, а навчитись довіряти – “падіння в руки” від Гала Сари. Пройшовшись по розпечених вуглях можна повірити, що я можу зробити щось, що видається неймовірним! Наступний крок – ходіння по воді 😉 Хлопці, не зупиняйтесь, басейн є!

Є ще десятки імен інструкторів, фахівців і волонтерів та й просто учасників, що створювали всю цю містерію, їх перелік зробив би цей пост довгою сосискою, але не можна не згадати Андрія Кузнецова та Вікторію Синоверську, що своєю титанічною працею зробили це свято можливим! Дандават вам!)

Автор – Едуард Голяк

Вже кілька років я їжджу на Карпатський фестиваль йоги.

Вже кілька років я маю плани на рік наперед — йога протягом тижня, серед гірських вершин, у тихому пагорбистому селищі Ізки. Щойно приїжджаю сюди і всі закутки мого тіла та розуму одразу розслабляються і очищуються, а я з нетерпінням чекаю насичених шести днів маленького життя всередині свого, красивого Всесвіту теплих людей, яскравих пригод, стоптаних гірських стежин.

Тут є трохи магії гір та багато Вчителів, яких вибирають серцем.

Цьогоріч я нічого не очікувала від Фестивалю, адже було багато змін, іноземні гості не змогли доїхати. Тож я вирішила, що відкинуті  очікування — це чудова річ, а Фестиваль варто зустріти вкотре з цікавістю першовідкривача.

Тоді відкривається сила моменту і є змога насолодитися тим, що є, тим, що відбувається зараз, тим, до чого насправді я готова зсередини.

Для мене відкриттям на Карпатському фестивалі стали класи Віталія Шакірова, настрій і атмосфера, які він несе людям. Хоча я була на його заняттях кілька років тому, однозначно, зараз все було геть іншим. Класи Cat Shanti Om стали для мене більш медитативними і  умиротвореними. Елементи практики — цікавими, деякі з яких я додам до своїх щоденних занять, а спільні мантри в кінці заняття — це до сліз і до мурашок. Дякую!

Ще один вчитель, до якого завжди приїжджаю з радістю — Равіндер Джангра. На його класах я люблю складність у дуже простих деталях і вправах. Смакую спроби закрутитися в асану, коли вона не вдається, але пробую і пробую далі та врешті сміюся над собою, бо як багато ще попереду роботи! Thank You, Ravinder. За жарти, за пізнавальні лекції, за дружню атмосферу на заняттях.

Також окрема вдячність за заняття Саті Маті. Вона згадуватиметься мені ще довго своїм великим теплим серцем і мелодійним глибоким голосом, який одразу ж проникає у кожну клітинку тіла. Особливо запам’яталася практика роботи зі своїм родом і батьками, для мене це було про єднання із силою, мудрістю, любов’ю, які передаються з покоління в покоління. Адже ця сила завжди у кожному з нас, варто  тільки згадати і прийняти її у собі.

Взагалі, цей Фестиваль був для мене найбільше про розслаблення. Тотальне.

Хоча я тримала темп інтенсивного відвідування майстер-класів (три-чотири на день), але частіше лазила в гори, насолоджувалася краєвидами,спілкувалася з друзями, релаксувала у кожному моменті. Дякую, CYF за цей досвід!

Автор — Ksana Frank

Я на Фестиваль потрапила вперше і для мене він виявився незабутнім досвідом. Я, в принципі, в йозі недавно і зараз є інструктором-початківцем в своєму місті, тому було цікаво все. Хотілося потрапити відразу всюди. Я була за програмою Base і не змогла потрапити до іменитих вчителів, але чула багато захоплених відгуків. Відомих вчителів на нашому Фестивалі вихваляли в кожній розмові, а після Фестивалю — в кожному пості. І це супер! Я рада, що в нашій країні є такі Майстри! Але мені б хотілося відзначити інструктора в своїй програмі, який мене дуже вразив своєю практикою і подачею інформації — це Людмила Юрченко.

До зустрічі з нею я й гадки не мала про існування такої практики як Шива Ната! Коли я почала вивчати йогу, то зіткнулася з великою кількістю її напрямків, але саме з цим — познайомилася вперше. Мене вразила м’якість і грація Людмили та її чуйність в незрозумілих для людей питаннях — дуже відкрито і щиро вона відповідала на будь-яке запитання. Я відразу помітила, що для неї йога — не просто філософія, а щось значно більше. Коли вона говорить про практику, у неї горять очі. Дуже легко і зрозуміло подала досі невідому для мене йогу.

Ці складні рухи рук і ніг в різному напрямку просто “підірвали мій мозок” (в хорошому сенсі) і, що найбільше мене здивувало, під кінець практики у мене стали виходити ці рухи, як і у інших учасників. Було неймовірне відчуття польоту, натхнення після практики і легкої втоми, але розумової, що стало цікавим і несподіваним відкриттям для мене. За нашими проханнями Людмила провела повторну практику Шива Нати, чим нас дуже порадувала.

У мене з’явилося бажання навчитися так володіти своїм тілом і розумом і, по можливості, знайти спосіб навчитися цьому напрямку в йозі. А в останній день Фестивалю я потрапила на іншу практику Людмили Юрченко “Універсальна йога” і була захоплена не менше. Незважаючи на втому за весь тиждень, я не захотіла відмовлятися від можливості знову попрактикуватися з Людою. Дуже зрозуміла і прийнятна практика, яка зарядила нас на весь день.

Для мене, як для новачка-інструктора, подача Людмили обох практик була зрозуміла і доступна. Поспілкувавшись з Людою поза практик, я зіткнулася з дуже приємною людиною, яка відповіла на ті запитання, які мене цікавили, як інструктора. Я рада, що є такі заходи, як Carpathian Yoga Fest, де можна познайомитися з такими людьми, отримати цінну для себе інформацію!

Намасте!

Автор — Tasha Fedorova

Мій другий Карпатський Йога Фест 2020 закінчився, але почався новий етап “Нової мене”!

Йога вчить не порівнювати і я не буду, я просто пам’ятаю, відчуваю і насолоджуюсь. У минулому році були Великі Вчителі (тоді цінності знайомства з ними не розуміла) і було знайомство з Карпатами.

Так довго чекала червня, потім вересня! Ні на хвилину не сумнівалася їхати чи ні. Майже добу в поїзді і відразу занурення в практики, лекції, спілкування, нові знайомства. Колись, дивлячись на YouTube Анатолія Зенченка і Равіндер Джангра, не сміла мріяти побачити їх, слухати, зустрічаючись поглядом, і вчитися наживо. А чудовий Віталій Шакіров — яка енергетика! Після його останнього класу така Вселенська Любов до всього світу була в серці! (Хоча своє питання так і не зважилася задати, думаючи, що воно нікудишнє, для людини, яка так глибоко розуміє та відчуває).

Мої вчителі Валентина Маліновська та Ігор Ткачов, як завжди, були грамотні, лаконічні в своєму терапевтичному підході до тіла. Дуже сподобалася Наталя Салітра і її практика по шпагату: було гаряче і весело.

Але вчитель, який кожним своїм словом торкнувся мого серця — це Андрій Дідик! Я не знала його раніше, не чула лекцій. Кажуть: “Коли готовий учень — тоді прийде і вчитель”. Якраз це той випадок. Здавалося, все що він говорив і показував — було саме для мене, кожне слово було зрозумілим. Його практики і медитації були кращими в моєму житті! Звичайно, підписалася на нього, звичайно хочу далі у нього вчитися і поїхати в його ретритний центр Тур’я! І хто дав мені цю можливість? Йоги скажуть по Кармі. (Таки Так), але я буду Дякувати Андрію Кузнєцову та Вікторії Синоверській!

Якби вони побоялися, не витримали тієї напруги і всіх складнощів цього періоду — Фестивалю могло б і не бути..?

Хоча навряд-чи! Все по Кармі!

І я дякую мій чудовій Кармі, що привела мене в йогу, що дала такого першого вчителя — Катерину Самко і дала все те, що було на цьому моєму другому Йога Фесті і … Ура! У мене вже є квиток на наступний CYF 2021!

Чекаю тебе! І знову запрошую друзів-знайомих зі мною в Карпати!

Автор — Інна Чеша

Позаду найкрутіший фестиваль йоги, звичайно — це мій улюблений Carpathion Yoga Fest! Я відвідую його вже четвертий рік поспіль, спочатку, як гість і вже пару років — як тічер. Чекаю цю подію цілий рік, підлаштовуючи плани, збираючи з собою команду таких же, як і я, “йоганутих”. Є щільно сформована команда Йожиків, які регулярно зустрічаються саме в цьому чарівно-мантричному місці Карпат — в гостинних Ізках.

Цей рік був іншим, карантин і криза внесли свої корективи, не всі доїхали: і гості і іноземні тічери… Моя команда їхала йожити, кружляти і кайфувати без особливих очікувань, ми знали, що нам CYF2020 точно треба!

Хочеться написати, як незалежна людина, але я CYF-залежна.

Обожнюю все, що там зі мною відбувається, а це і потужні практики і розвиваючі лекції і кайфушний chill out біля басейну, круті вечірні туси з танцями і піснями, мега трансформації, часом сльози очищення, іноді сміх радості внутрішньої свободи…
Це місце, ці люди, гориии, практики, конекти, взаємодії, обмін, внутрішні зміни, смачні емоції, та грандіозна їжа в кінці кінців.
Люди! Ви робите цей Фестиваль незабутньо приголомшливим! Я їду завжди багатшою мінімум на сотню рідних душ, це розриває моє серце від любові!
Організатори! Це рівень, любов і повага до кожного на Фесті. Питання або труднощі кожного важливі, їх чують і вирішують!
Місце! Кращого місця для такого масштабу і сили трансформацій не придумати. Я сотню разів піднімалася на гору, що розташована поруч і, здавалося б, що емоції повинні стихнути, нового нічого вже не зловити, але ні! Це як любити свого Чоловіка протягом довгого часу, бачити його душею, пізнаючи нові грані його серця. Ці гори вчать справжнього кохання.
Тічери! Це космічно круто і завжди супер продуктивно! Склад щороку вражає багатогранністю.
Мої класи на Фесті. Вони космічні! Я не з скромного десятка, тому кажу, як є. Передсвітанкова практика energy йоги в тумані, на березі озера… Не знаю, як описати: ці позіхаючі Йожики, що стікаються до таємного місця з чаєм, килимками і сонними посмішками радості буття. Хтось в піжамі, хтось в образі, комусь хочеться відразу йожити активно, а хтось занурюється і кайфує від кожної секунди… Прокачати вас енергією Карпат, розбудити пранаямою, торкнутись кожного серцем, поцілувати ніжним словом, заколисати кожного в шавасані…
Ну ви зрозуміли, я — фанат своїх людей!
Бо ви — натхнення!

Я можу продовжувати вічно це есе, але краще спробувати один раз, і закохатися назавжди!

До зустрічі!
З любов’ю, ваша Оленочка.

Автор — Олена Лазарева

Минуло вже більше тижня, а мені вже на другий день не вистачало розмов про поживність пранаями. Не вистачало підйомів, коли вгорі один тільки місяць в темноті, а навколо туман, який пробирає тебе більше, ніж до нутрощів кісток і прям ще далі, туди, де немає назви органам.

Не вистачало світлих людей, посмішок, сонця зсередини. Мокрих кросівок і чотирьох светрів на раз. Не вистачало загальної доброти, на благо і намастешечки. Гарячого супу польової кухні і крижаного кавуна ввечері. Сімейних полежалок біля затухаючого багаття на пуфиках і ранкового розгону енергії.

Не вистачало “полювання” за людськими емоціями в кадрі і торкань, дотиків, обнімашок! Присутності і усвідомленості. Взаємодії. Натхнення. Захоплення. Не вистачало браку часу, коли хотілося встигнути все і більше, ніж всі, не вистачало почуття самопливу, коли ти перестаєш паритися, але все йде так, як треба.

Здавалося б, всі фестивалі чимось схожі, а вже йога-фестивалі тим більше) Але саме на Carpathian Yoga Fest, саме в тому місці і з тими людьми все складалося в свій пазл. І це насправді складно пояснити. Так, була нова інформація, але була й та, яку вже давно знаєш. Були і нові люди, і старі друзі, і новий досвід, і вже відвідані локації, але, можливо, вперше в Україні, у мене було відчуття, що я перебуваю на своєму місці і в свій час. Може бути, таке відчуття для когось норма, але для мене це неймовірний ковток спокою і натхнення. Я є. Тут і зараз. І немає більше нічого, крім цього потоку, з якого б не хотілося виходити.

Якщо ви загрузли в міській, і не тільки, суєті, цей фестиваль — справжній ковток свіжого повітря, а якщо не загрузли, — то ковток кристально чистого гірського ранкового морозного, пронизливого зсередини, життєво необхідного кисню.

А люди! Мені з кожного хотілося намалювати портрет, а ще краще портрет і книгу. Навколо мене ходили живі історії. Легенди! І я говорю не тільки про Вчителів. Кожен був настільки прекрасний, що тепер я навчилася бачити прекрасне в кожному і в звичайному житті. (Сподіваюся).

Взагалі, звичайно емоції після таких подій, через якийсь час, згасають, у мене ж, навпаки, розкриваються, як аромат на тілі. Неначе приходить поступове переосмислення всього почутого, побаченого, відчутого і пережитого.

Чи можна сказати, що Carpathian Yoga Fest змінює життя? Поживемо — побачимо. Але правду нікуди подіти — він проникає в саме серце.

Автор — Лея Колфілд