Один з меседжів-відповідей, який найчастіше можна було почути від Віталія Шакірова під час сесії запитань — шукайте свого Гуру. Carpathian Yoga Fest збирає на своїй території сотні спраглих знайти відповіді на свої запитання. І маячком у пошуку для них може стати чи не кожен із запрошених майстрів-інструкторів. Тим учителем, хто дасть натяк, поштовх до розуміння, натхнення продовжувати свій шлях стежинкою йоги. Навіть вказівником до вищих цілей, аніж вдосконалення у гімнастиці йогів. Ніколи не знаєш, яка зустріч назавжди змінить твоє життя.
У самого Шакірова є дивовижний дар — не розкидаючись словами (а деколи відверто бавлячись у мовчанку) витягати відповіді на важливі питання з самих глибин твого власного серця. Це диво — те, що так довго викликало збентеження і нерозуміння, починає розкриватися ясністю. Як квітка, шар за шаром розкриває свої пелюстки. І коли бутон розуміння розкриється, у голові проскакує одне: як же усе це просто, як же раніше не розуміла? А ще, з Віталієм цікаво мовчати.
На його класах була найцікавіша мовчанка у моєму житті.
Від класу Саті Мати не очікувала нічого. Просто прийшла познайомитися з Гімалайською йогою… Вийшла із залу інша. Здавалось би, знайомі практики, ніякої містики. Містика була як результат: у відчутті цілісності, збалансованості і внутрішньої тиші. На другому її класі знову хотілося практикувати, відчути нові ефекти давніх крій. Але знову, всупереч усіх очікувань – тривалі розмови, питання і розлогі відповіді. І знову осяяння:
слухаючи відповіді на чужі запитання, отримувала вказівки на свої, часто вже забуті, відкладені «на потім».
Не можу не згадати Равіндера. Знайома з ним лише рік, на минулорічному Фесті якраз і розпочалося це знайомство, після якого були наступні зустрічі і семінари.
Серед усіх моїх знайомих йогинів Равіндер – найбільший винахідник.
У нього не існує поняття «базова асана». Він найпростішу позу може розвинути до таких чудасій, що перед тим, як спробуєш її відтворити, по-дитячому протираєш кулаками очі. Це ж треба! Яку ж уяву, який політ фантазії потрібно мати, аби побудувати на варіаціях однієї асани двох- чи навіть трьох годинне заняття. І це заразне, скажу, не менш, аніж вірус. Після його школи починаєш експериментувати з асанами не менш зухвало. Більш того, не за одними асанами можна іти до нього. Схоже на те, що він невичерпний.
На кожному класі, у кожного інструктора я взяла те, що змогла, що готова була взяти. І не менш вдячна тим, кого не згадала у своїй розповіді. Не знаю, чи знайду свого гуру у цьому житті. Та вчителі приходять до мене найкращі. Карпатський фест – та територія, де можна легко їх зустріти. Дякую усім вам. З любов’ю. Намасте.
Автор — Садовник Олена
0 Коментарів