У багатьох йога, незважаючи на широке поширення в західному суспільстві, в тому числі і в нашій країні, на даний час до сих пір асоціюється із закручуванням тіла в вузол і рядом надможливостей у вигляді ходіння по вугіллю, читання думок і левітації. Але, безумовно, справжній сенс вчення не в цьому. А в чому саме ми поцікавилися у людини, що практикує йогу вже майже десятиліття, тренера з хатха-йоги Сергія Чернова.
– В першу чергу, йога – це те, що дає людині спокійну впевненість і цілісність, силу, вміння протистояти життєвим стресам, допомагає знайти шлях до себе.
– Тож про цвяхи, м’яко кажучи, перебільшення?
– Чому ж? Так звані аскетичні ритуали – один з аспектів практики. Мені якийсь час теж були цікаві ці моменти. Насправді ходити по вугіллю не так складно і феєрично, як це демонструється недосвідченому публіці. Це не надможливості. Це може зробити абсолютно кожен, якщо його налаштувати певним чином. Але потрібно пам’ятати, що головне завдання подібних практик – НЕ ефектні фокуси, а придбання вміння управляти собою і в, першу чергу, своїм розумом.
– Сергій, з чого почалося твоє рух по шляху йоги?
– На другому курсі Вітебського медуніверситету я зрозумів, що традиційна медицина не завжди здатна допомогти людям, а іноді навіть завдає непоправної шкоди. І втратив чітке уявлення, куди рухатися далі. З почуттям пригніченості, незадоволеності життям потрібно було щось робити.
На кафедрі гістології працював і тепер працює кандидат медичних наук, доцент Володимир Андрійович Борисов, організатор і засновник центру творчого розвитку «Сталкер», співробітником якого я також зараз є. Він проводив заняття з психології, психотерапії, і я подумав, що це може мені якось допомогти розібратися з самим собою. Там і дізнався, що є одна людина – Віталій Олександрович Жебентяев, лікар-психіатр, психотерапевт, який також захоплюється і викладає йогу.
Я і вирішив прийти до нього в групу. Це було в 2005 році. Відразу ж після першого тренування в позі для розслаблення мене «накрила» хвиля спокою й умиротворення. Вічно блукаючий розум зібрався. Це мене дуже сильно вразило. Зіткнувшись з цим почуттям, подумав: «Клас!». А потім: «А може це випадково сталося, просто збіг обставин, спробую ще раз».
На подальших заняттях стан тільки посилювалося, і я зрозумів, що йога потрібна в першу чергу не стільки для здоров’я тіла, скільки для роботи зі своїм внутрішнім «я», з отриманням контролю над процесами, які протікають у нас в розумі. Потім десь через півтора року перейшов на особисту практику.
– А потім і сам став для інших вчителем …
– Так, вийшло, що почав викладати ще на шостому курсі університету. У процесі особистих занять з’явилася велика кількість енергії, якою захотілося поділитися. Тим більше бачив, що багато моїх друзів, знайомі знаходяться в тому стані, в якому я був раніше. І було бажання дати їм інструмент, яким вони можуть скористатися для поліпшення якості проживання свого життя. Перша група складалася зі студентів медиків, потім став працювати в декількох фітнес-клубах Вітебська.
Для мене спочатку було дивно, що викладання одразу почало легко даватися. Можливо тому, що повністю відкривався цьому процесу. Як, втім, і зараз.
Якщо володієш якимись знаннями, ними краще ділитися, для тебе ж самого це буде на благо. Тоді прискорюється твій ріст і розвиток. Я це дуже сильно відчув, коли почав викладати.
Змінюється і кут, і навіть в якомусь сенсі висота бачення ситуації, усвідомлення тієї інформації і навичок, якими володієш.
– Батьки як поставилися до зміни сфери діяльності?
– Мама дуже переживала. Уявляєте, працював районним педіатром в Лепель. Шанована посада, стабільність, можливо, якісь кар’єрні перспективи. А тут раз, і з насидженого місця на вільні хліби. Та ще й такі незвичні для звичайних людей. Мені здається, що мама навіть і зараз, бачачи, що можна жити і без традиційної медицини, тішить себе надією, що коли-небудь я повернуся в сферу охорони здоров’я.
– Але роки навчання в медичному вузі, в будь-якому випадку, не можна вважати втраченими. Спеціальна освіта, напевно, допомагає і в викладанні йоги?
– Медична освіта – це не просто плюс, а величезний плюс. Університетські знання дають велике комплексне уявлення про людський організм. Хоча якщо хтось глибоко самостійно або за допомогою вчителя вивчає анатомію, фізіологію, біохімію та інші дисципліни, що стосуються людини, він може в рази перевершити по глибині знань недбайливого студента, а потім і дипломованого лікаря.
– Є і ще один стереотип щодо йоги. Люди уявляють її практикою якихось гімнастичних фігур.
– Йога, звичайно ж, набагато ширше, ніж просто асани – різні статичні положення тіла.
Древній мудрець Патанджалі в «Йога сутрах» чітко позначив вісімковий шлях йоги: яма, ніяма, асана, пранаяма, пратьяхара, дхарана, дх’яна, самадхи. Яма та ніяма – це комплекс морально-етичних принципів як по відношенню до світу, так і до самого себе, асани – різні положення тіла, пранаяма – контроль над життєвою енергією, пратьяхара, дхарана, дх’яна – різні етапи роботи зі своєю увагою, самадхи – досягнення тотожності індивідуального усвідомлення людської істоти і усвідомлення Абсолюту.
Даний шлях проходить через всі аспекти людського життя. Реальна практика – це щосекундна робота над собою. Йога починається не на килимку і не закінчується з кінцем тренування. У процесі практики прокидається усвідомленість. Людина починає бачити свої недосконалості, ті аспекти з якими потрібно працювати. По суті, йога – це цілісна наука, яка має під собою міцну основу у вигляді першоджерел, написаних сотні років назад.
– Сергій, ці тексти були написані дуже давно. Та ще для народу, що живе в іншому кліматі та веде відмінний від нас спосіб життя. Якою мірою на них потрібно орієнтуватися сьогодні?
– Традиційно прийнято вважати, що батьківщиною йоги є Індія. Спочатку вона використовувалася як тренувальний алгоритм для раджів (царів), кшатріїв (воїнів) і брахманів (мудреців), який допомагав розвинути силу, міцну волю і глибоке розуміння самого себе.
Але існує також і гіпотеза, що знання про йогу прийшло на цю територію від стародавньої культури, яка перебувала також і на наших землях. Ряд людей вважає, що зараз йде зворотна хвиля повернення цього древнього знання.
Звичайно, за час побутування на інших землях вчення адаптувалося до існуючих умов. І тепер потрібно навпаки підлаштувати його під нас. Індуси, скажімо, не так вбивають себе, як ми. У них розмірений ритм життя, інший менталітет, більш природне харчування. Тому наш результат – жахливо низький рівень здоров’я і наявність величезного числа хвороб і відхилень не тільки фізичного тіла.
Цей момент стали враховувати багато сучасних шкіл йоги. Мені симпатичний стиль Андрія Володимировича Сидерського, його система «Йога 23». Я регулярно їжджу в цю школу і підвищую свою компетентність. Мій учитель – його прямий учень Саша Затолочний, експерт київської йога студії.
– На сайті slavyoga.ru, який Ви ведете, познайомилася з Вашим стилем харчування. Відразу скажу – вражає. Їжа один-два рази на день. В меню овочі, фрукти, іноді горіхи, насіння, мед, пару раз в тиждень молочні продукти, не оброблені термічно. А спосіб життя ведете більш ніж активний. Вистачає сил?
– Бути здоровим і енергійним на такому раціоні не тільки можна, але, на мій погляд, тільки на ньому і можна. Останні дослідження вчених доводять, що саме вживання м’яса призводить до виникнення величезної кількості захворювань, в тому числі і до розвитку раку, а перехід на вегетаріанство збільшує кількість ремісій і видужань в рази.
Ряд моїх друзів і знайомих взагалі на повному сироїдінні і прекрасно себе почувають, ведуть активний спосіб життя і успішно розвиваються. До слова, саме сироїдіння може допомогти позбутися від ряду аутоімунних захворювань, в тому числі і від цукрового діабету.
Наше тіло будується з того, що ми їмо. І якщо це мертва їжа, то в ній немає енергії життя. У ній немає прани, як кажуть йоги, в ній немає ци, як кажуть даоси, немає живі, як кажуть слов’яни. Поїдаючи таку їжу, ми вибудовуємо мертве тіло, яке потім хворіє і страждає. Овочі, фрукти, і інша природна їжа нехай навіть привезена з Еквадору, набагато краще ніж фастфуд, рафіновані вуглеводи і ряд продуктів, які продаються в наших магазинах.
Але потрібно розуміти, що все має відбуватися природно. Коли людина практикує йогу, вона починає все більше дружити зі своїм тілом, відчувати його потреби і усвідомлено підходити до всього, що робить, в тому числі і до того, що лежить на тарілці.
Взагалі ж універсального меню для всіх, на мій суб’єктивний погляд, не існує. Все суто індивідуально, з урахуванням клімату, стану організму. І завдання кожного – самому знайти найбільш оптимальне вирішення цього питання.
– А мама не намагається підгодувати, коли приїжджаєте в гості?
– Вона дуже смачно готує і свого часу була завідуючою їдальнею. Тому спочатку доходило до образ. Адже це своєрідна мова любові, коли мати годує свою дитину. Потім зрозумів, що якщо іноді і з’їм що-небудь випечене або відварене, радикально гірше мені не стане. Правда, м’ясу – стовідсоткове «ні».
– Сьогодні на прилавках книжкових магазинів, в інтернеті чимало езотеричної літератури. Чи можна використовувати її як інструкцію, якщо є інтерес до роботи з енергіями?
– На мій суб’єктивний погляд, що базується на особистому досвіді, набагато безпечніше зайнятися спочатку зміцненням фундаменту – нашого фізичного тіла.
Здорове і міцне тіло можна порівняти з потужним якорем. Якщо у тебе немає хорошого якоря в цій реальності, то при використанні ряду технік тебе може тягнути в такі нетрі, що без сторонньої допомоги буде дуже складно повернутися в початковий стан. Без абсолютно здорового тіла краще в тонкі речі не лізти. Може, звичайно, повезти, але, взагалі-то, рветься там, де тонко. А вже якщо зірве дах …
Хатха-йога якраз і покликана зміцнити нас. Її сенс адже не просто скрутитися на килимку. Тільки створивши міцну базу, потім можна йти далі в світ прани, або іншими словами – світ енергії.
Взагалі, таємні знання тому і були таємними, що непідготовлений і егоїстично орієнтований людина може дуже сильно собі нашкодити. Це своєрідний «захист від дурня».
– Переконали. А в заняттях хатха-йогою, на Ваш погляд, з чого слід починати?
– Насамперед потрібно просто спробувати, подобається вам йога чи ні. Якщо не зачепить, забудьте про те, що вона існує і продовжуйте жити, як жили. Якщо відчуєте, що це ваше, продовжуйте тренуватися. Тут вже можливі варіанти: самостійно або за допомогою інструктора. Зараз спеціальна література, відеоуроки доступні будь-кому. Головне, не пірнати з головою в усі це різноманіття, а зупинитися спочатку на чомусь одному. Деякий час попрактикувати і подивитися на результати.
Але, звичайно ж, краще всього прийти в групу або на індивідуальне заняття до компетентної людини. Досвідчений тренер допоможе правильно відбудувати асани, роз’яснить деталі, при бажанні складе індивідуальну програму практики. До того ж, найчастіше зайняті не будуть одноманітними, як у випадку записаних на диску. Та й наявність колективу однодумців грає величезну роль.
– Сергій, а наскільки воно широке, це коло однодумців?
– Якщо говорити тільки про Вітебськ, область і Білорусь в цілому, то на сьогоднішній день є досить багато людей, які цікавляться йогою, причому не тільки з позиції оздоровлення. Точних цифр, природно, не скажу, тому що навряд чи хтось проводив такі дослідження в нашій країні. Багато хто займається глибинним пошуком себе. Йога дає людині головне – свободу. Як луска з цибулини сходять нашарування помилкового его, виникає розуміння, що багато в твоїй голові – не твоє, а нав’язане ЗМІ, суспільством, батьками …
Рано чи пізно у своєму житті ми приходимо до питань, хто ми такі насправді і навіщо живемо. Йога допомагає на них відповісти. Люди це розуміють, тому шукають і знаходять в ній опору в нашому такому непростому сучасному світі.
Розмовляла Олена РЕТНЬОВА.
Джерело: http://slavyoga.ru
0 Коментарів