Я навмисно почекала поки пройде тиждень (трохи більше) з дня закінчення CYF️, щоб емоції трохи вляглися і залишився особливо приємний після смак, яким захочеться поділитися. Адже це так смачно, смакувати спогади вже перебуваючи вдома у звичній обстановці, особливо напередодні швидкого похолодання…
Який же був фестиваль?! Перші думки, які приходять в голову, це те, що ТАК, він був іншим. Він був особливим, зовсім не схожим на попередні (до речі, це був мій третій CYF) … але я ціную, коли по-іншому, коли не так, як очікуєш. А це ще раз підтверджує, що один раз побувати на фесті недостатньо.
Це були абсолютно нові емоції, зовсім інше ставлення до практик і тічерів…
Тут головне не ставлення, звичайно ж гарне, але тут включилася швидше моя готовність почути більше, але про все по порядку.
Перше, що 100% не зможе залишити байдужим – це звичайно ж місце. Ізки – це ONE LOVE, а в цьому році ще й так пощастило з погодою, було так тепло і привітно… Що ще потрібно південній душі (я з Херсона)?! Ніяких дощів, тільки блакитне небо, свіже повітря, пухнасті зелені вершини, освіжаючий ранковий туман, який підсвічував вранці кожну павутинку, кожну травинку особливим шармом… Ізки для мене тепер однозначно місце сили. В такому місці практики зовсім інші, створюється відчуття, що ми, всі, хто приїхав на фестиваль, створюємо своє унікальне поле, в якому всі спілкуються, дізнаються нове, практикують.
Щодо практик, в цьому році я дозволила серцю вибирати заняття або лекцію, на яку варто сходити, повністю відключивши розум… ось просто куди притягнувся погляд в розкладі… і повинна визнати, що моє серце жодного разу не помилилося.
Я з великою любов’ю ставлюся до ранкових занять, тому мене однозначно підкорили Gala Sara та Юрій Шкільов (акройога) – подача на високому рівні; Андрій Дідик – це був вогонь у погляді на практику йоги, роботу тіла, абсолютно новий, але такий цікавий досвід. Також дякую Равіндеру Джангра за цікаві фішечки для особистої практики.
Не менш цінними були і денні класи від Віталія Шакірова, Анатолія Зенченко, Валентини Малиновської, Sati Mata, Людмили Юрченко (Шива Ната – це любов!). Дякую кожному, це було по-справжньому! У кожного на занятті отримала гвинтик, якого не встачало для особистої практики, для методики викладання, емоції, стан… Дякую.
Ще неймовірно було на барабанах у Теймураза Гогітідзе. Ось це драйв і вогонь, позитив і енергія. На такому заході потрібно тільки бути присутнім, жодне відео не передасть атмосфери.
Особливо тепло хотілося б відгукнутися про заняття Sati Mata. Це виявилося тим, заради чого моя душа, мабуть, і привела мене на практику. Це було про неймовірну дихальну практику, про отримання благословення від мами і тата, про те, що значить бути собою, як важливо познайомитися з собою справжнім, навіть якщо всередині багато негативу. Про емоції, медитації, про уподобання… Здавалося про все! Було приємно знаходитися просто в полі Саті Мата – душевно, тихо, спокійно і мирно. Це стало гарною завершальною крапкою в останній день фестивалю, це підсумувало стан, зібрало все воєдино і перетворилося в світло.
Дякую безмірно! І ще дуже хочу подякувати всім організаторам, усім причетним до того, щоб фестиваль відбувся і пройшов успішно! Ви даєте багатьом людям можливість розвиватися, а це величезний плюсик в карму!
Обіймаю кожного, хто був! І сподіваюся, до зустрічі в наступному році!
Автор – Анастасія Левкун
0 Коментарів