Минуло вже більше тижня, а мені вже на другий день не вистачало розмов про поживність пранаями. Не вистачало підйомів, коли вгорі один тільки місяць в темноті, а навколо туман, який пробирає тебе більше, ніж до нутрощів кісток і прям ще далі, туди, де немає назви органам.
Не вистачало світлих людей, посмішок, сонця зсередини. Мокрих кросівок і чотирьох светрів на раз. Не вистачало загальної доброти, на благо і намастешечки. Гарячого супу польової кухні і крижаного кавуна ввечері. Сімейних полежалок біля затухаючого багаття на пуфиках і ранкового розгону енергії.
Не вистачало “полювання” за людськими емоціями в кадрі і торкань, дотиків, обнімашок! Присутності і усвідомленості. Взаємодії. Натхнення. Захоплення. Не вистачало браку часу, коли хотілося встигнути все і більше, ніж всі, не вистачало почуття самопливу, коли ти перестаєш паритися, але все йде так, як треба.
Здавалося б, всі фестивалі чимось схожі, а вже йога-фестивалі тим більше) Але саме на Carpathian Yoga Fest, саме в тому місці і з тими людьми все складалося в свій пазл. І це насправді складно пояснити. Так, була нова інформація, але була й та, яку вже давно знаєш. Були і нові люди, і старі друзі, і новий досвід, і вже відвідані локації, але, можливо, вперше в Україні, у мене було відчуття, що я перебуваю на своєму місці і в свій час. Може бути, таке відчуття для когось норма, але для мене це неймовірний ковток спокою і натхнення. Я є. Тут і зараз. І немає більше нічого, крім цього потоку, з якого б не хотілося виходити.
Якщо ви загрузли в міській, і не тільки, суєті, цей фестиваль — справжній ковток свіжого повітря, а якщо не загрузли, — то ковток кристально чистого гірського ранкового морозного, пронизливого зсередини, життєво необхідного кисню.
А люди! Мені з кожного хотілося намалювати портрет, а ще краще портрет і книгу. Навколо мене ходили живі історії. Легенди! І я говорю не тільки про Вчителів. Кожен був настільки прекрасний, що тепер я навчилася бачити прекрасне в кожному і в звичайному житті. (Сподіваюся).
Взагалі, звичайно емоції після таких подій, через якийсь час, згасають, у мене ж, навпаки, розкриваються, як аромат на тілі. Неначе приходить поступове переосмислення всього почутого, побаченого, відчутого і пережитого.
Чи можна сказати, що Carpathian Yoga Fest змінює життя? Поживемо — побачимо. Але правду нікуди подіти — він проникає в саме серце.
Автор — Лея Колфілд
0 Коментарів